7 порад для мотивації дисципліни на уроці.
1. Створіть правила поведінки на вашому уроці
Як найкраще це зробити під час першого знайомства з класом. Пропонуємо запозичити досвід приватної бразильської школи Lumiar, в якій учні голосуванням можуть самостійно навіть прийняти закон для школи за умови обов'язкового його дотримання.
Розробіть спільно з учнями правила стосовно того, що можна і що робити не варто на уроках з вашого предмету. Це допоможе мотивувати дисципліну на уроці.
Роздрукуйте і повісьте узгоджені правила у кабінеті. Головна умова – слідкуйте, щоб ви і учні їх дотримувались. Правила повинні бути прості, зрозумілі і логічні. Учні мають розуміти не тільки сенс, але і наслідки їх порушення.
2. Знайдіть спільну мову з неформальним лідером
Хоча вчителі і намагаються будувати рівні відносини з учнями усього класу, але завжди у всіх є свої улюбленці.
Часто педагоги звертають в першу чергу увагу на тих учнів, які добре навчаються, дисципліновані, кмітливі тощо. Але ми радимо придивитися, хто в класі є неформальним лідером. Такі школярі, як правило, є бешкетниками, а зриви дисципліни, ініціатива прогулів уроків – саме їх рук справа. У вас є такий учень у класі? Придивіться, що його відрізняє від інших з позитивного боку, і зробіть саме на цьому акцент!
Як говорять психологи, діти, які порушують дисципліну, таким чином намагаються привернути до себе увагу. Тож постарайтеся знайти спільну мову саме з ними, віднайти, що є у сфері інтересів та зрозуміти, що є причиною опозиційної поведінки. У такий спосіб ви зможете вирішити одразу дві проблеми: з одного боку, допоможете окремій дитині подолати власні психологічні проблеми, а з іншого, заручившись підтримкою лідера класу, труднощі з дисципліною вирішаться вже без вашого втручання.
3. Постарайтесь зрозуміти учнів
Будь-яка людина відчуває себе комфортно, коли впевнена, що її розуміють і приймають, а діти і підлітки – тим паче.
В школі прийнято тримати дистанцію між вчителем та учнями. І вона буває настільки великою, що іноді школярам здається, що їх вчителі не просто з іншого покоління, а взагалі з іншої планети, тому на будь-яке розуміння з їх боку годі і чекати.
Ми радимо у суперечливих ситуаціях показати школярам, що ви їх розумієте.
Вислухайте учня і постарайтесь подивитися на ситуацію його очима. Саме розуміння є нульовою точкою конфлікту. Коли учень усвідомлює, що ви його розумієте, він починає слухати.
4. Створіть на уроці доброзичливу атмосферу
Коли помічаєте, що в учня щось виходить краще за всіх або він робить особисті успіхи, хваліть! Не скупіться на похвалу, діти її дуже чекають. Але, звісно, вона має бути заслуженою!
Час від часу в межах уроку робіть дітям приємні сюрпризи. Придумайте стимул для доброї поведінки. У якості заохочення може бути будь-що: творчий урок, цікавий фільм, екскурсія. І завжди тримайте слово! В інакшому випадку ви ризикуєте втратити їх довіру.
5. Будьте господарем в класі
Створіть такі умови, щоб не дивлячись на вашу відкритість та доброзичливість, учні розуміли, хто головний.
Постійно стежте за ходом уроку, слідуйте, щоб узгоджені правила виконувалися. Наочно покажіть, що дійсно контролюєте все, що відбувається на уроці. Не забувайте як про кару, так і заохочення!
6. Розкажіть школярам про себе і своє життя
Покажіть учням, що ви не лише вчитель, але і, перш за все, людина. Розкажіть їм про себе, про своє дитинство, які у вас були проблеми у підлітковому віці, яким чином ви їх подолали, або як саме вони вплинули на ваше життя у дорослому віці тощо. Діліться досвідом не лише зі знання предмету, але і життєвою мудрістю.
7. Знайдіть час, щоб вислухати учня
Щоб зрозуміти школяра та спробувати подивитись на ситуацію його очима, треба першочергово вислухати його. Звісно, не на шкоду навчальному часу чи іншим учням, але, якщо школяр прийшов до вас зі своєю проблемою, постарайтеся приділити йому кілька хвилин на перерві чи після уроку та уважно вислухати. Це так небагато, але іноді так важливо!
Будьте щирими, доброзичливими і послідовними! Дистанція між вчителем і учнем має бути, але не настільки великою, щоб втрачалося відчуття людських якостей педагога. Адже задача кожного педагога не лише навчити в межах певної шкільної дисципліни, але і виховати особистість. Останнє можливе лише в тому випадку, коли викладача самого сприймають як особистість, що є гідною для наслідування.
Корисні поради. Учителям математики
Цікавим можна зробити будь-який урок, умотивувати учнів на навчальну діяльність, якщо дотримуватися таких умов:- намагатися на уроці звернутися до кожного учня не по одному разу, а не менш ніж 3—5 разів, тобто здійснювати постійний «зворотний зв’язок» — коригувати незрозуміле або неправильно зрозуміле;
- оцінювати учня не за окрему відповідь, а за кілька (на різних етапах уроку);
- постійно й цілеспрямовано розвивати якості, що є основою розвитку пізнавальних здібностей (швидкість реакції, усі види пам’яті, увагу, уяву тощо). Провідне завдання кожного вчителя — не тільки навчити, але й розвинути мислення дитини засобами свого предмета;
- намагатися за можливості інтегрувати знання, пов’язувати теми свого курсу як зі спорідненими, так і з іншими навчальними дисциплінами, збагачуючи знання, розширюючи кругозір учнів.
Для розвитку інтересу до математики застосовуйте різні форми й методи організації навчального процесу, засоби навчання.
Такий прийом фронтальної роботи, як розминка, залучає до діяльності весь клас, розвиває швидкість реакції, уміння слухати й чути запитання, чітко й конкретно мислити. Цікаво, що під час розминки працюють навіть ті діти, які зазвичай мовчать, оскільки вони інтелектуально пасивні або соромляться публічних відповідей.
Розминка триває 5—7 хв.
У чому зміст цього виду роботи? Його проводять або на етапі перевірки домашнього завдання, або первинного засвоєння, коли запитання дуже прості (репродуктивні) та вимагають однозначної, швидкої відповіді на перевірку знань і уваги дітей, уміння слухати й чути запитання.
Якщо усну розминку проводити на початку уроку перед поясненням нової теми, то вона повинна містити не тільки запитання на перевірку домашнього завдання, але й на актуалізацію опорних понять, вивчених раніше (тиждень, місяць, рік тому), які необхідно відновити в пам’яті школярів.
Будь-яке навчання за своєю суттю є створенням умов для розвитку особистості. Для цього необхідний індивідуально-орієнтований підхід у навчанні, умовою здійснення якого є диференціювання процесу навчання й мотивація навчальної діяльності.
Пропонуємо вашій увазі технологію викладання, засновану на диференційованому підході до навчання.
Для проведення уроку, заснованого на диференційованому підході до навчання, учнів класу об’єднують у три групи за рівнем здібностей:- група С — учні, які цікавляться предметом, можуть, читаючи підручник, самостійно опанувати теорію та застосувати її на практиці. Розв’язують завдання просунутого рівня (далі — С);
- група В — учні, які добре опановують матеріал після пояснення вчителя, розв’язують завдання середнього рівня; розв’язання складних завдань після пояснення вчителем їм зрозуміло (далі — В);
- група А — учні, які розв’язують стандартні завдання, використовуючи зразки й алгоритми розв’язання (далі — А).
На всіх етапах уроку учні різних груп працюють одночасно.
Конструювання уроків під час вивчення умовно взятої теми
